Винагорода 1 000 000 грн для військових, прийнятих на службу до 25 років: хто має право і як отримати

Якщо вас прийняли або призвали на військову службу у віці до 25 років і ви брали безпосередню участь у бойових діях до 13 лютого 2025 року, варто перевірити право на одноразову винагороду в розмірі 1 000 000 грн. Така виплата передбачена для військовослужбовців, які вже захищали Україну до запровадження програми «Контракт 18–24». Для її отримання не потрібно підписувати спеціальний контракт за новою програмою.

Правову підставу становить пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153. Він встановлює винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах. За наявності визначених умов військовослужбовець має право вимагати її нарахування та виплати, а відмову чи бездіяльність військової частини - оскаржувати. Досягнення 25 років після вступу на службу саме по собі цього права не припиняє.

1. Хто може вимагати винагороду за вже пройдену службу

За загальним правилом пункт 4 постанови № 153 поширюється на громадян України з числа осіб рядового, сержантського та старшинського складу ЗСУ, інших утворених законом військових формувань і правоохоронних органів спеціального призначення. Це можуть бути як мобілізовані, так і військовослужбовці за контрактом.

Для повного мільйона за основною підставою перевіряють сукупність обставин:

• особа прийнята або призвана на військову службу під час воєнного стану, введеного 24 лютого 2022 року, до набрання чинності постановою № 153;
• на момент відповідного прийняття або призову особі ще не виповнилося 25 років;
• станом на 13 лютого 2025 року особа проходила військову службу та до цієї дати мала сукупно не менше шести місяців безпосередньої участі у бойових діях у районах їх ведення;
• відсутні передбачені постановою перешкоди, пов’язані з притягненням до відповідальності, а саме - притягнення до кримінальної відповідальності, або ж адміністративної 2+ разів за вчинення військового адміністративного правопорушення, або ж на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується

Водночас відсутність шести місяців бойової участі ще не означає відсутності права на гроші. Постанова передбачає пропорційну винагороду, а за визначених обставин - повну суму навіть за меншої тривалості участі.

Для цієї винагороди важливі обставини станом на 13 лютого 2025 року. Якщо необхідний строк бойової участі набрався пізніше, він не додається автоматично до розрахунку за пунктом 4. Водночас пізніша дата звернення за вже належною виплатою сама по собі не змінює того, коли виникли її підстави.

2. Якщо зараз вам вже виповнилося 25 років

Вікову умову потрібно перевіряти на момент прийняття або призову на службу. Вимоги залишатися молодшим за 25 років на дату звернення за винагородою постанова не містить. Тому відповідь частини лише про те, що військовослужбовцю зараз 26 чи 27 років, не пояснює правомірності відмови.

Наприклад, особу мобілізували у 2022 році у віці 24 років. До 13 лютого 2025 року вона мала необхідні бойові періоди й продовжувала службу. За відповідності іншим умовам досягнення нею 25 років ще до запровадження виплати не є самостійною підставою позбавити її винагороди.

Так само бойові періоди після двадцятип’ятиріччя можуть ураховуватися, якщо особа відповідає віковій умові на момент прийняття або призову, а сама участь відбулася в межах періоду, який оцінюється станом на 13 лютого 2025 року. Для перевірки потрібні дата народження, наказ про прийняття чи призов і документи про бойову участь.

3. Шість місяців бойової участі та пропорційна виплата

Для повної винагороди за загальним правилом потрібні не менше шести місяців безпосередньої бойової участі сукупно. Ці періоди можуть бути з перервами та в різних військових частинах. Необхідно зібрати відомості про всі підтверджені бойові періоди, які враховуються до визначеної постановою дати. Загальна тривалість служби, перебування в районі бойових дій і безпосередня бойова участь мають різне значення для розрахунку.

Якщо шести місяців немає і відсутня окрема підстава для повної суми, абзац третій пункту 4 передбачає 1/6 від 1 000 000 грн за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях, обчислених сумарно. Приклади розрахунку для повних тридцятиденних періодів наведено нижче.

Підтверджені бойові дні → пропорційна винагорода:

• 30 днів → 166 666,67 грн
• 60 днів → 333 333,33 грн
• 90 днів → 500 000 грн
• 120 днів → 666 666,67 грн
• 150 днів → 833 333,33 грн

Ці приклади стосуються основної категорії отримувачів за відповідності решті умов постанови. За наявності поранення, захворювання або обставин полону спочатку потрібно перевірити право на повну винагороду за спеціальним правилом.

Постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі № 400/194/26 залишено без змін рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.03.2026, яким військову частину зобов’язано нарахувати та виплатити військовослужбовцю винагороду за пунктом 4 постанови КМУ № 153.

Підставою відмови частини було укладення позивачем першого контракту у 2021 році, до введення воєнного стану. Суд урахував, що 16.02.2024 позивач уклав новий контракт під час воєнного стану у віці до 25 років, а постанова № 153 не встановлює вимоги щодо укладення контракту саме вперше. За цих обставин довоєнний початок служби не виключав права на винагороду.

Документально підтверджено 139 днів безпосередньої участі у бойових діях. Винагороду визначено за чотири повні тридцятиденні періоди — 4/6 від 1 000 000 грн, що становить 666 666,67 грн.

Заявлену в апеляційній скарзі вимогу позивача про збільшення виплати до мільйона суд відхилив через непідтвердження додаткових бойових періодів за попереднім місцем служби. Лист про отримання винагороди за постановою № 168 не містив відомостей про її виплату у збільшеному розмірі за безпосередню бойову участь. Апеляційні скарги обох сторін залишено без задоволення.

Наведена справа підтверджує можливість захисту права на винагороду для військовослужбовців, які розпочали службу до повномасштабного вторгнення. Відмову, обґрунтовану лише датою першого контракту, необхідно оцінювати з урахуванням подальших контрактів, віку особи та інших умов постанови № 153. Водночас право на винагороду та її розмір потребують окремого обґрунтування: підтвердження підстав для виплати не означає автоматичного отримання повного мільйона.

4. Поранення та контузія можуть давати право на повний мільйон

Абзац четвертий пункту 4 постанови № 153 передбачає повну винагороду військовослужбовцям основної категорії, які мали менше шести місяців бойової участі у зв’язку із захворюванням, пораненням, травмою, контузією чи каліцтвом, одержаними під час захисту Вітчизни. Також це правило охоплює перебування та звільнення з полону, крім добровільної здачі в полон.

Контузія прямо зазначена в постанові. Тому, якщо після неї військовослужбовець не набрав шести місяців бойової участі, потрібно перевіряти право на повну суму. Для цієї підстави постанова не встановлює окремої вимоги обов’язково отримати групу інвалідності або спочатку звільнитися зі служби. Водночас сам факт будь-якого захворювання чи травми не підтверджує права: важливі обставини їх одержання, причинний зв’язок та інші умови.

Перевіряють довідку про обставини травми, медичні виписки, первинну медичну документацію, зокрема наявну форму 100, та постанову ВЛК про причинний зв’язок. У документах мають узгоджуватися дата події, обставини ушкодження та зв’язок із захистом Вітчизни. Одна лише назва діагнозу в медичній карті не замінює цієї перевірки.

Значення має й формулювання причинного зв’язку: зв’язок із захистом Батьківщини та зв’язок із проходженням військової служби не є тотожними формулюваннями. Якщо належних документів немає або їх зміст суперечливий, необхідно отримати відсутні відомості та перевірити підстави для виправлення чи оскарження відповідного рішення.

5. Якщо військова служба почалася до повномасштабного вторгнення

Відмова з мотивів укладення першого контракту до 24 лютого 2022 року потребує перевірки всієї історії служби. Важливо встановити, чи укладалися подальші контракти під час воєнного стану, коли і на якій підставі продовжувалася служба, скільки років було військовослужбовцю та які бойові періоди підтверджені.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2026 у справі № 560/14855/25 скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.10.2025 про відмову в задоволенні позову. Ухвалено нове рішення, яким військову частину зобов’язано нарахувати та виплатити військовослужбовцю 1 000 000 грн винагороди за пунктом 4 постанови КМУ № 153.

Позивач розпочав контрактну службу у 2021 році, а у 2023 році уклав новий контракт під час воєнного стану у віці до 25 років. Військова частина заперечувала право на виплату, посилаючись на довоєнний початок служби та невідповідність укладеного контракту умовам спеціальної однорічної програми.

Суд зазначив, що постанова № 153 не встановлює вимоги щодо укладення контракту саме вперше та не виключає виплату особам, які раніше проходили контрактну службу. Для вирішення спору визначальне значення мав подальший контракт, укладений у 2023 році під час воєнного стану. Застосування норми виключно до осіб, які вперше вступили на службу після 24.02.2022, суд визнав дискримінаційним щодо військовослужбовців, які служили раніше та надалі уклали контракт під час війни.

Урахувавши вік позивача, проходження ним служби у визначений період, підтверджену бойову участь та відсутність доказів притягнення до відповідальності, суд установив виконання умов для повної винагороди. Бездіяльність частини щодо відмови у виплаті визнано протиправною, апеляційну скаргу військовослужбовця задоволено повністю.

Отже, під час оцінки документів не слід обмежуватися датою першого вступу до війська. Подальший контракт, укладений під час воєнного стану до набрання чинності постановою, може мати самостійне значення для обґрунтування вимог.

Постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2026 у справі № 400/3002/26 залишено без змін рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.05.2026, яким військову частину зобов’язано нарахувати та виплатити військовослужбовцю 1 000 000 грн винагороди за пунктом 4 постанови КМУ № 153.

Позивач уклав контракт 21.03.2019 у віці 19 років. Наказом від 20.03.2024 дію контракту продовжено на період воєнного стану. Підставою відмови частини у виплаті винагороди було прийняття позивача на службу до 24.02.2022.

Суд установив, що 25.03.2024, у віці 24 років, позивач отримав мінно-вибухову травму під час безпосередньої участі у бойових діях. Обставини поранення та його зв’язок із захистом Батьківщини підтверджувалися довідкою про обставини травми та витягом із протоколу засідання ВЛК. Тривалість бойової участі становила менше шести місяців.

Урахувавши зазначені обставини та відповідність позивача іншим умовам виплати, суд застосував абзац четвертий пункту 4 постанови № 153, який передбачає повну винагороду за бойової участі менше шести місяців у зв’язку з пораненням, одержаним під час захисту Вітчизни. За встановленої сукупності обставин довоєнний початок служби не виключав права на виплату. Апеляційну скаргу військової частини залишено без задоволення.

Водночас щодо продовжених довоєнних контрактів є й відмовний підхід судів. Тому новий контракт і автоматичне чи оформлене наказом продовження старого контракту потрібно досліджувати окремо. Наведені позитивні рішення дають аргументи для захисту, але не встановлюють автоматичного права для кожного, хто служив до 24 лютого 2022 року.

6. Якщо військовослужбовець уже звільнився

Якщо всі необхідні умови існували станом на 13 лютого 2025 року, а особу звільнили пізніше, потрібно перевірити, чи була винагорода включена до належних їй виплат. За роз’ясненням Міноборони, для звільнених після цієї дати невиплачену винагороду оформлюють шляхом внесення змін до наказу про виключення зі списків особового складу за наявності підтверджених підстав.

Після звільнення особа звертається із заявою до частини, уповноваженої здійснити виплату. До заяви варто додати наявні документи про службу, бойові періоди та звільнення, зазначити актуальні банківські реквізити й попросити надати письмове рішення та розрахунок.

Звільнення після бойового поранення до 13 лютого 2025 року

Для осіб, звільнених раніше, питання складніше: загальна умова пункту 4 передбачає проходження служби на дату набрання чинності постановою. Проте є позитивна апеляційна практика щодо звільнення за станом здоров’я після бойового поранення.

Постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026 у справі № 420/28300/25 залишено без змін рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2025, яким відмову у визнанні права на винагороду визнано протиправною, а військову частину зобов’язано вчинити дії щодо виплати 1 000 000 грн з урахуванням окремого доручення від 26.09.2025 № 5601/уд.

Позивача мобілізовано 12.05.2022 у віці 21 року. Після бойового поранення, отриманого 28.06.2023, його визнано непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку. Наказом від 30.09.2024 позивача звільнено за станом здоров’я, а 21.10.2024 - виключено зі списків особового складу.

Військова частина заперечувала право на винагороду, оскільки на дату набрання чинності постановою № 153 - 13.02.2025 - позивач уже не проходив військову службу. На думку відповідача, це свідчило про невиконання однієї з обов’язкових умов виплати.

Суд урахував, що припинення служби було вимушеним і зумовленим наслідками поранення, пов’язаного із захистом Батьківщини. За відповідності іншим умовам постанови позбавлення позивача винагороди лише через неможливість продовжувати службу суд визнав порушенням принципів справедливості, легітимних очікувань та недискримінації. Апеляційну скаргу військової частини залишено без задоволення.

Цей висновок стосується конкретних обставин бойового поранення й звільнення. Його не можна автоматично поширювати на будь-яке звільнення до 13 лютого 2025 року. Однак за подібних обставин він є підставою для предметної оцінки можливості судового захисту.

7. Які документи підтверджують право на гроші

Документи мають підтверджувати всі юридично значущі обставини, а не лише загальний факт служби чи статус УБД. Для первинної оцінки варто підготувати паспорт або інший документ про громадянство й дату народження, наявні контракти, накази про зарахування та продовження служби, довідки про бойову участь, раніше подані звернення та відповіді частини. За поранення додаються медичні документи й документи про обставини травми.

Відомості про проходження служби

Для оформлення винагороди використовуються витяги з послужних списків, обліково-послужні та послужні картки, довідки про проходження служби. За переведень потрібні відомості з відповідних попередніх частин, у тому числі про невиплату винагороди. Для довоєнних контрактників необхідно дослідити всі подальші контракти та накази, а для звільнених — також накази про звільнення й виключення зі списків.

Підтвердження безпосередньої бойової участі

Основу становлять відомості з бойових наказів або розпоряджень, журналів бойових дій, бойових донесень і рапортів командирів. Довідка для надання статусу УБД та посвідчення УБД не замінюють підтвердження всіх умов цієї виплати. Статус може охоплювати ширше коло заходів, ніж періоди, що зараховуються для винагороди.

Військовослужбовець не повинен самостійно збирати всі внутрішні бойові документи частини. Командування має організувати отримання необхідних відомостей, зокрема з попередніх місць служби. Якщо певних документів немає на руках, у зверненні зазначають, які саме відомості потрібно витребувати та де вони перебувають.

8. Як звернутися за виплатою

Винагорода оформлюється наказом уповноваженого командира після перевірки документів. Якщо виплату не проведено, письмове звернення дозволяє зафіксувати вимогу, отримати позицію частини та надалі обґрунтувати судовий захист. Чинний військовослужбовець подає рапорт, звільнена особа - заяву.

У зверненні необхідно зазначити дату народження, дату та підставу прийняття або призову, вік на цю дату, звання, місця служби й підтверджені бойові періоди. За наявності поранення, контузії чи обставин полону їх описують окремо. Для довоєнних контрактників пояснюють подальше укладення або продовження контрактів.

Прохальна частина має стосуватися перевірки права за пунктом 4 постанови № 153, витребування відсутніх відомостей, видання наказу, нарахування й виплати належної суми та надання письмового мотивованого рішення. Якщо заявляється повний мільйон через поранення, потрібно обґрунтувати саме цю підставу. Якщо йдеться про пропорційну суму - додати розрахунок за підтвердженими бойовими днями.

Слід зберегти копію рапорту чи заяви з додатками та доказ отримання адресатом. Це може бути відмітка про прийняття, поштове підтвердження разом з описом вкладення або реєстраційні дані електронного рапорту. Усна розмова з командиром чи фінансовою службою не фіксує зміст і дату вимоги так само, як зареєстроване звернення.

За переведення чи звільнення потрібно окремо визначити частину, уповноважену оформити виплату за відповідним відомчим порядком, і перевірити, чи не виплачувалася винагорода раніше. У майбутньому саме належний платник може бути відповідачем у суді.

9. Що робити якщо частина відмовляє або не відповідає

Спочатку потрібно встановити конкретну причину. Відмова через нинішній вік перевіряється за датою прийняття або призову; посилання на довоєнний вступ - за всіма подальшими контрактами й наказами; нестача шести місяців - також за правилами пропорційної виплати та обставинами поранення. Якщо частина не зібрала документи, потрібно з’ясувати, яких відомостей бракує і які дії вона вчинила для їх отримання.

Письмова відмова не припиняє можливості вимагати виплату. Її правомірність можна перевірити в адміністративному суді. За відсутності відповіді предметом спору може бути бездіяльність щодо розгляду звернення або оформлення винагороди.

До позову додають звернення з доказом подання, відповідь частини або докази нерозгляду, документи про вік і службу, бойові періоди та особливі обставини, розрахунок суми. Якщо важливий документ перебуває у частині й самостійно отримати його не вдалося, можна просити суд витребувати його за статтею 80 КАС України.

Вимоги мають відповідати порушенню. Коли всі умови доведені, можна просити визнати відмову чи бездіяльність протиправною та зобов’язати частину нарахувати і виплатити повну або пропорційну винагороду. Якщо необхідні обставини не перевірені, суд може зобов’язати повторно розглянути звернення. Це різні результати: повторний розгляд сам по собі ще не є присудженням мільйона.

Суд і належного відповідача визначають за правилами КАС України. За загальним правилом статті 25 фізична особа може обрати суд за своїм зареєстрованим місцем проживання чи перебування або за місцезнаходженням відповідача. Окремо перевіряють строк звернення з урахуванням змісту вимог, правової природи виплати та обставин обізнаності про порушення; застосовувати один строк до всіх ситуацій без такого аналізу некоректно.

Отже, якщо вас прийняли або призвали на службу до 25 років, ви воювали до 13 лютого 2025 року й не отримали винагороди, перевірте право на виплату. Для оцінки потрібні документи про службу та бойові періоди, а за наявності - документи про поранення та відповідь частини.

Статтю підготувала юрист ЮК «Brenis» Павлюченко Єлизавета Андріївна